Зателефонуйте нам! (0342) 77-54-20

Як фіскали дурять платників

 

Певні дії державної фіскальної служби спонукали мене висловити свої думки із окремих питань.

Уже декілька разів платників лякали листами чи індивідуальними податковими консультаціями – різниці нема, про те, що власні кошти працівника, які він витратив на придбання матеріальних цінностей для підприємства, слід оподатковувати податком на доходи фізичних осіб. У мене такі думки податківців викликають двояку реакцію.

 З одного боку – посмішку, оскільки намагаються знайти доходи фізичних осіб там, де їх не може бути у принципі. Компенсація особі понесених нею витрат не може бути доходом особи. Про це неодноразово зазначали суди, підтримуючи у цих питаннях платників податків. Детальніше про судові рішення з цього приводу дивись тут.

 З іншого боку, прикро за платників податків, які всерйоз сприймають таку писанину, чутливо на неї реагують і не задумуються, що такими діями фіскали просто шукають нові канали поповнення бюджету, намагаючись  оподаткувати усе підряд. При цьому діють за принципом «може пройде», як пройшло у свій час декілька років назад, коли розвели платників на «нікчемні угоди».

Однак у ситуації із підзвітними сумами, як виглядає, є ще і третій аспект – спосіб оформлення таких виплат. Підзвітні суми – це коли підприємство видало працівнику кошти під звіт і працівник має обов’язок за них відзвітуватись. Коли наперед не видавало  – про підзвітні суми мова не може йти.

Чинне законодавство встановлює, що за договором доручення, стаття 1000 Цивільного кодексу України, одна особа, у нашому випадку – працівник, може придбати для іншої особи – підприємства, де працює цей працівник, будь-які цінності. У такому випадку підприємство-довіритель зобов’язаний компенсувати працівнику-повіреному   витрачені ним кошти – підпункт 2 пункту 2 статті 1007 Цивільного кодексу: довіритель   зобов’язаний «відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення».

У такому випадку, підприємство може видати наказ про затвердження переліку осіб (посад), з якими можуть укладатись усні  договори доручення. Тоді бухгалтерія підприємства матиме усі законні підстави для виплати повіреним особам відшкодування понесених ними витрат. І за таких умов податківці не будуть мати підстав для визнання оподатковуваним доходом виплат повіреному.                  

                                                                                                                  Зеновій Швець, аудитор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *