|
Можна сказати, що новий вид податку, якому присвячено розділ VIII ПКУ, — екологічний податок — свого роду правонаступник «брудного» збору. Але лише частково. Головним нововведенням, що чекає на найбільш широке коло платників екологічного податку — осіб, які використовують пересувні джерела забруднення (різні види транспортних засобів), а значить, які використовують і паливо, безперечно, є те, що у них з'являться податкові агенти.
Відповідно до ст.241 ПКУ екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення з 1 січня 2011 року буде утримуватися і сплачуватися до бюджету податковими агентами. Цими суб'єктами визначено оптових торговців паливом і ту частину роздрібних торговців паливом, які з метою подальшого продажу придбали його не у оптовиків, а у підприємств-виробників. При цьому у зазначеній статті передбачено, що податкові агенти утримуватимуть екологічний податок під час реалізації палива. А це, у свою чергу, означає підвищення вартості всіх видів палива. Зауважимо, що ставки екологічного податку порівняно до нормативів «брудного» збору збільшуються в рази. Наприклад, норматив «брудного» збору за дизельним паливом на сьогодні становить 4,5 грн. за тонну, а ставка екологічного податку в разі використання дизельного палива при експлуатації пересувних засобів забруднення становитиме від 30 до 68 грн. за тонну. У складне становище потраплять АЗС, які придбавають паливо і у його виробників, і у оптовиків. Перетворившись на податкових агентів для суб'єктів підприємництва, які заправляють свої автомобілі на АЗС, ті ж АЗС і далі продаватимуть паливо також і громадянам. А значить, одразу виникнуть питання, чи потрібно відображати сум екологічного збору в чеках реєстраторів розрахункових операцій під час заправляння автомобілів суб'єктів підприємництва за готівку, розмежування продажів палива, купленого у оптовиків (із вже сплаченим екологічним збором), і палива, придбаного у виробників, під час продажу якого АЗС повинні будуть включати до його вартості екологічний збір. І це тільки ті питання, що знаходяться на поверхні. Позитивним моментом для суб'єктів підприємництва, які використовують у своїй діяльності транспортні засоби, є лише той факт, що, сплативши екологічний податок, включений до вартості палива, їм вже немає потреби сплачувати його до бюджету і подавати податкову звітність. Цей обов'язок покладено на плечі податкових агентів. Що стосується суб'єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище зі стаціонарних джерел забруднення та/або розміщують відходи, то вони (за аналогією з «брудним» збором) будуть платниками екологічного податку, який і обчислюватимуть (самостійно), і подаватимуть відповідну звітність до органів податкової служби. Сплату екологічного податку і подання податкової звітності передбачено здійснювати щокварталу — як і у випадку з «брудним» збором. |