Зателефонуйте нам! (0342) 77-54-20
F4a56a

Поворотна фінансова допомога перейшла «у спадок» платнику єдиного податку. Як бути?

Нещодавно у мережу потрапила інформація про індивідуальну податкову консультацію від 28.08.2019 р. N 4081/6/99-99-12-02-03-15/ІПК надану платнику єдиного податку. Платник отримав поворотну фінансову допомогу (ПФД) у попередньому періоді, коли не був платником єдиного податку, і на момент набуття ним статусу платника єдиного податку  ПФД ще не була повністю повернута.

Для початку зазначимо, що прямої відповіді на питання яке цікавило платника, Податковий кодекс дійсно не містить. Та воно і зрозуміло – якщо б була в кодексі пряма норма  з цього приводу, чи була б потреба звертатись за консультацією?

Згідно підпункту 3 п. 292.11 ПКУ не включаються до доходів платників єдиного податку «3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів».

Підкреслимо: отриманої та повернутої (платником єдиного податку). Тобто ця норма працює лише тоді, коли ПФД отримав і повернув платник єдиного податку.

Згідно згаданої норми закону платник єдиного податку, який отримав поворотну фінансову допомогу, може безподатково користуватись такою допомогою протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Нагадаємо при цьому назву статті 292 Податкового кодексу: «Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп».

Тепер питання: а якщо цю поворотну допомогу  отримало підприємство, перебуваючи на загальній системі оподаткування? Чи можна стверджувати, що цю допомогу отримав платник єдиного податку? Ми вважаємо, що ні. Тому що у момент отримання такої ПФД платник не мав статусу платника єдиного податку. Отже, таку ПФД отримав не платник єдиного податку, а платник податку на прибуток. Отож,  якщо таку ПФД отримав платник податку на прибуток то чи слід застосовувати норми п. 292.11 ПКУ у цьому випадку?

На нашу думку на таке питання можливі два варіанти відповідей.

Перший: Оскільки таку ПФД отримав не платник єдиного податку, а платник податку на прибуток, то така ситуація не підпадає під регулювання нормами п. 292.11 ПКУ. Тому що ця ситуація є відмінною від ситуації, передбаченої п.292.11. ПКУ – поворотну фінансову допомогу платник єдиного податку не отримував або, іншими словами, платник єдиного податку поворотну фінансову допомогу не отримував.

Другий: Зважаючи на те, що виписуючи норму  п. 292.11 ПКУ саме таким чином, як вона викладена, законодавці, очевидно, прагнуть підкреслити, що коли платник єдиного податку користується ПФД протягом 12 календарних місяців, то таке користування на протязі 12 календарних місяців є неоподатковуваним.

Податковий кодекс у підпункті 4.1.2. встановлює «рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу».

Отож, згідно із цим другим варіантом відповіді з метою забезпечення для усіх платників єдиного податку однакових та рівних умов, як це закріплено  підпунктом 4.1.2. Податкового кодексу, логічно було б припустити наступне.

Платник податків, який отримав ПФД у періоді перебування його у статусі платника податку на прибуток, у випадку переходу його на сплату єдиного податку, має такі самі права та можливості як і інші платники єдиного податку – він має право у статусі платника єдиного податку користуватись ПФД протягом 12 місяців.

Увага! – з дати набуття ним статусу платника єдиного податку.

Отож, на нашу думку, саме із 2-х зазначених вище варіантів відповіді і варто вибирати одну вірну.

При цьому слід приймати до уваги ще один із принципів податкового законодавства, закріплений у пп. 4.1.4. Податкового кодексу: «презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу».

Однак контролюючий орган у наданій ІПК вважає, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку суми поворотної фінансової допомоги, повернутої протягом 12 календарних місяців з дати її отримання.

А тепер головне питання: якою логікою керувались податківці, надаючи платнику саме таку ІПК, залишається незрозумілим. Якщо б певна логіка була, вона мала бути зазначена у тексті ІПК. Оскільки там логічного посилання, крім цитування п. 292.11 нема, залишається незрозумілим – а  де ж логіка?  Якщо отримував на загальній системі оподаткування то платник набувши статусу платника єдиного податку, уже на старті, тобто у першому ж звітному періоді має включати суму ПФД до оподатковуваного доходу?

Закон передбачає рівні умови для усіх платників податків.

Отож, на наш погляд, платнику податків варто керуватись у його ситуації логікою ПКУ, та не вважати, що він зобов’язаний виконувати бачення контролюючого органу, викладене у ІПК. У такому випадку у разі перевірки платник матиме абсолютно достатньо підстав вимагати застосування пп. 4.1.4. ПКУ. Чи у випадку адміністративного  оскарження рішення, якщо таке буде, чи у випадку судового розгляду скарги. Адже не логічно включати до доходів єдиного податку ПФД, отриману платником податку на прибуток. У будь якому випадку подібного припису ПКУ точно не містить.

                                                                     Аудитор              Зеновій Швець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *