МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Лист від 29.06.2010 р. № 31-32/132

З метою встановлення єдиної нотаріальної прак­тики при вчиненні виконавчих написів, зокрема, на підставі пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 29 червня 1999 року № 1172, про повер­нення об'єкта фінансового лізингу та усунення про­блемних питань, що виникають в ході пред'явлен­ня виконавчих написів до примусового виконання, Міністерством юстиції повідомляється таке.

Вимоги до змісту виконавчого напису нотаріуса встановлені статтею 89 Закону України «Про но­таріат».

Так, у виконавчому написі повинно зазначатися:

1)   дата (рік, місяць, число) його вчинення, по­сада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

2)   найменування та адреса стягувача;

3)   найменування, адреса, дата і місце народжен­ня боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

4)   строк, за який провадиться стягнення;

5)   суми, що підлягають стягненню, або предме­ти, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

6)   розмір плати, сума державного мита, сплачу­ваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягнен­ню з боржника;

7)   номер, за яким виконавчий напис зареєстро­вано.

Виконавчий напис скріплюється підписом і пе­чаткою нотаріуса.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті З Закону України «Про виконавче провадження» ви­конавчі написи нотаріусів відносяться до виконав­чих документів, що підлягають виконанню держав­ною виконавчою службою, а отже, зміст виконав­чих написів нотаріуса має відповідати також вимо­гам, встановленим цим Законом.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче про­вадження» встановлено вимоги до виконавчого до­кумента, зокрема у виконавчому документі повин­на бути зазначена дата набрання ним чинності.

Відсутність у виконавчому документі цього рек­візиту надає право державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження (пункт 6 час­тини першої статті 26 Закону України «Про вико­навче провадження»).

На практиці нерідко виникають ситуації, коли державні виконавці відмовляють у відкритті вико­навчого провадження по тій причині, що у виконав­чому написі нотаріуса не зазначена дата набрання ним чинності.

Враховуючи, що відповідно до статті 52 Закону України «Про нотаріат» запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії, датою набрання чин­ності виконавчим написом нотаріуса слід вважати дату його реєстрації в реєстрі для реєстрації нота­ріальних дій та зазначати про це у тексті виконав­чого напису.

Що стосується пред'явлення виконавчих доку­ментів до виконання, то строки їх пред'явлення ви­значені частиною першою статті 21 Закону Украї­ни «Про виконавче провадження».

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про но­таріат» виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог — протягом одного року з мо­менту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче про­вадження» встановлено, що право вимоги за вико­навчим документом належить стягувачу, тобто особі (фізичній або юридичній), на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

У зв'язку з цим вважаємо, що право вимоги, а отже, і строк пред'явлення виконавчого напису до виконання, юридичної особи триває протягом од­ного року з моменту вчинення виконавчого напи­су, а фізичної особи — протягом трьох років.

Строк пред'явлення виконавчого напису нота­ріуса має зазначатися у виконавчому написі.

Заступник Міністра Л. ЄФШЕНКО