Відповідно до Закону про ПДВ платник податку зо­бов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка по­винна містити зазначені окремими рядками певні її рек­візити, в тому числі порядковий номер податкової накладної (пп.7.2.1 ст.7). Про те, що саме мається на увазі під порядковим номером, жодного слова. До речі, немає в Законі і вказівки на те, що форму податкової накладної повинна розроблювати саме ДПАУ. Форму реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, форму декларації' та додатків до неї справді доручено розроблювати ДПАУ, а от про форму податкової наклад­ної — ані слова.

В наказі ДПАУ від 30.05.97 р. № 165, яким затверд­жено Порядок заповнення податкової накладної (далі -Порядок), зазначено, що форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено «відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та ке­руючись статтею 8 Закону України «Про державну по­даткову службу в Україні» Щодо відсутності такого до­ручення в Законі про ПДВ вже сказано - у ньому та­ких повноважень податківцям не надано. Залишається інший закон - «Про державну податкову службу в Ук­раїні». Пунктом 3 ст.8 цього Закону передбачено, що ДПАУ затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчислен­ням та сплатою податків, інших платежів. Податкова на­кладна не є декларацією або розрахунком. Єдине, за що можна зачепитися, — це інші документи, пов'язані з об­численням податків. Оскільки, справді, в Законі про ПДВ є норма, зпдно з якою «податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим до­кументом» (пп.7.2.3 ст.7). Отже, погодимося, що саме ДПАУ повинна була розроблювати форму та порядок заповнення податкової накладної.               

У коментованому листі ДПАУ посилається на п.З Порядку, зпдно з яким «порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстру отриманих та і виданих податкових накладних». Але як слід розуміти ці слова? Може, так: якщо платник ПДВ веде реєстр виданих податкових накладних і «відкриває» його щомісяця, то у нього буде всього 12 таких реєстрів. Отже, всі податкові накладні, оформлені у квітні, матимуть номер, що відповідає номеру реєстру, - 4. Звісно, це неправильно. Нумерація накладних має бути такою, щоб можна було одразу  знайти її в будь-якому реєстрі. І тому окремі платники вигадують зручні саме для них порядки нумерації накладних. Якщо у Порядку про це прямо не зазначено або ж напи­сано незрозуміло, то чому бухгалтер не має права чинити так, як йому заманеться?

Але, незважаючи на встановлений постачальниками порядок нумерації податкових накладних, звернімо увагу читачів на те, що ДПАУ у листі не сказала й слова з при­воду того, що «неправильно» пронумерована постачаль­ником податкова накладна не надає права на податковий кредит покупцю, який її отримав. Нагадаємо всім, у тому числі й податковим інспекторам з місцевих ДПІ: єдиний ви­падок, коли податкова накладна вважається недійсною, -це видача її особою, яка не має на це права (п.5 Поряд­ку). Тобто якщо таку особу не зареєстровано платником ПДВ. Усі інші податкові накладні є дійсними і не визнавати їх через «неправильну», з погляду ДПАУ, нумерацію немає жодних законодавчих підстав.