(Витяг)

Державна податкова адміністрація України, ке­руючись Законом України від 02.10.92 р. № 2657 «Про інформацію», розглянула лист стосовно оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, виплачуваних за виконання господарських договорів з юридичними особами, і повідомляє.

Законом України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) визначено, що податковий агент — це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст.1).

Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна (спрощена) система оподаткування (згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746 (далі — Указ) та звичайна/загальна система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»  (далі — Декрет)).

Згідно з Декретом оподатковуваним доходом підприємця від провадження ним діяльності на загальній системі оподаткування є чистий дохід, який визначається як різниця між валовим доходом та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем до податкового органу податкових декларацій (ст. 13).

Відповідно до Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку (ст. 2). Платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком (ст. 6).

Таким чином, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не утримує податок з таких виплат, за умови пред'явлення останнім документа, підтверджуючого, що він зареєстрований підприємцем (свідоцтва про державну реєстрацію).

При цьому податковий агент повинен зазначити відомості про всі виплачені підприємцям суми у складі податкової звітності та повідомити про такі виплати податковому органу за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «42» «Дохід у межах підприємницької діяль­ності, виплачений самозайнятій особі».

У випадку виплати юридичною особою доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, останній за будь-яких причин не пред'являє документів, підтверджуючих, що він зареєстрований підприємцем, така юридична особа — податковий агент повинен виконати всі покладені на нього Законом функції податкового агента у відповідності до п.8.1 ст.8, п.17.2 «а» ст.17, п.19.2 ст.19 цього Закону, зокрема, нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з виплаченого на користь такого платника доходу та повідомити про це податковому органу у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «01» як про дохід за цивільно-правовим договором.