Стаття 53 Закону про Держбюджет-2010 , якою встановлено розміри мінімальної зарплати, у нинішньому бюджетному документі має інший вигляд. Цією статтею наразі встановлено два типи показників мінімальної зар­плати:

♦            у місячному розмірі ;

♦            у погодинному розмірі .

Нагадаємо, шо погодинна мінімальна зарплата з'я­вилася у Законі про Держбюджет-2010 завдяки змінам, внесеним до ст. 95 КЗпП і до ст.З Закону про оплату праці Законом України від 25.06.2009 р. № 1574-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук­раїни стосовно погодинної оплати праці» (далі — За­кон № 1574).

Так, з 1 січня 2010 року завдяки цьому Закону ви­значення мінімальної зарплати набуло нового звучання. Відтепер під мінімальною зарплатою розуміють «законо­давчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадити­ся оплата за виконану працівником місячну, а також по­годинну норму праці (обсяг робіт)».

При цьому сам механізм встановлення розміру мінімальної зарплати не зазнав змін. А це означає, шо як місячна, так і погодинна мінімальна зарплата згідно зі ст.10 Закону про оплату праці може бути встановлена лише законом про Держбюджет. Саме це й передбачив законодавець у нинішньому бюджетному документі.

Далі виникає природне запитання, а що ж тепер ро­бити із цим показником погодинної мінімальної зар­плати? Адже в жодних «зарплатних» розрахунках (ПДФО, внески до фондів соціального страхування тощо) пого­динна мінімальна зарплата не використовується. Зали­шається припустити, що погодинна мінімальна зарпла­та виконуватиме лише свою «законну роль» — соціаль­ної гарантії для тих найманих робітників, праця яких оплачується в годинах.

Утім, справжній сенс появи погодинної мінімальної зарплати буде зрозумілий лише після того, як буде реа­лізовано доручення, надане Кабміну в «Прикінцевих по­ложеннях» Закону № 1574: «розробити та затвердити... механізм визначення та застосування мінімальної заробіт­ної плати в погодинному розмірі». А допоки такого по­рядку не розроблено, погодинна мінімальна зарплата за­лишається лише соціальним орієнтиром.

Що ж до механізму її розрахунку, то нескладні мате­матичні дії дозволяють встановити, що показники, пред­ставлені у ряд. 2 табл. 2, найімовірніше отримано в резуль­таті ділення показників ряд.1 цієї таблиці на 167 робо­чих годин — середньомісячну кількість робочих годин, визначену за балансом робочого часу, доведеним Мінпраці листом від 25.08.2009 р. № 9681/0/14-07/13 (2004 р.г: 12 міс).

Ну а наявність у ст.53 і місячного, і погодинного по­казника має остаточно переконати бухгалтерів у тому, що запровадження погодинного показника не означає, що облік робочого часу абсолютно усім підприємствам слід здійснювати винятково у годинах.