Не встигли підприємці-спрощенці як слід насолодити­ся своєю перемогою «у справі про додаткові пенсійні внес­ки», пов'язаною з остаточним скасуванням Постанови N 366, як їх спіткало нове лихо!

Але, на відміну від ситуації з Постановою № 366, цьо­го разу підприємницькій громадськості будуть неперелив­ки вже не від дій Кабміну, а Верховної Ради та Прези­дента з огляду на прийнятий Верховною радою Закон від 08.07.2010 р. №2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

    Тепер минулорічні «фантазії» Кабміну на тему пен­сійного забезпечення підприємців - платників єдиного по­датку та членів їхніх сімей, які беруть участь в їх підприємницькій діяльності, знайшли своє втілення у «правильно­му» місці — в самому пенсійному Законі № 1058 "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" , поз­бавивши тим самим підприємців головного аргументу — незаконності запровадженого платежу.

    Отже, завдяки змінам, внесеним до Закону № 1058, у підприємців - спрощенців з''явилась нова схема сплати пенсійних внесків, "визначена цим законом".

    Нагадаємо, що раніше пп. 4 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 містив норму про те, що підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткуваня, та члени їхніх сімей мали сплачувати страхові внески до Пен­сійного фонду у фіксованому розмірі. А оскільки жодно­го фіксованого розміру платежу для таких страхувальників з часів дії Закону № 1058 винайдено не було, Пенсійний фонд задовольнявся перерахуваннями від сплачуваних підприємцями податків (єдиного та фіксованого). Про що, до речі, неодноразово згадував у своїх листах. Власне, саме існування названої норми Закону було чи не голов­ним аргументом боротьби проти Постанови № 366.

Тепер цієї норми в Законі № 1058 немає... Згадування про фіксований розмір внеску безслідно зникло. Натомість з'явився сам механізм сплати: сума внеску встановлюєть­ся підприємцями самостійно, з урахуванням вже сплаче­ної опосередковано суми до ПФУ через єдиний або фіксо­ваний податок, але у розмірі «вилки»:

- не менше за мінімальний страховий снесок;

     - не більше за суму максимального обмеження.

Власне кажучи, в Законі тепер точнісінько повторено те формулювання, яке було в п.1 одіозної Постанови № 366.

Якщо перекласти зазначену зміну мовою цифр, то серед-ньостатистичному підприємцю, який сплачує до бюджету 200 грн. єдиного податку на місяць, тепер доведеться крім цієї суми сплачувати додатково до Пенсійного фонду щомісяця (з липня по жовтень) суму у розмірі 210,82 грн. Що є майже еквівалентним збільшенню ставки єдиного податку вдвічі!

Розрахунок було зроблено на підставі того, що мінімаль­на зарплата в цей період становить 888 грн., ставка для об­числення мінімального страхового внеску для підприємців -33,2% (п.4.7 Інструкції № 21-1), а сума, яка перераховуєть­ся до Пенсійного фонду з єдиного податку, становить 84 грн. (200 грн. х 42%). Разом 210,82 грн. = 888 грн. х 33,2% -- 84 грн.

Причому звертає на себе увагу те, що жодних винятків із загального правила, скажімо, для пенсіонерів, у Законі не зроблено. А отже, «засіки» Пенсійного фонду поповнювати­муть як підприємці, які не досягли пенсійного віку, так і підприємці-пенсіонери. Виглядає це, звісно, досить дивно, адже із сплачених до Пенсійного фонду коштів ті ж пенсіо­нери отримуватимуть свої законні пенсії. Ось такий круго­ворот грошей у Пенсійному фонді...

Хоча, відверто кажучи, порівняно з тим, що хочуть зро­бити із спрощеною системою в Податковому кодексі, це но­вовведення — така собі дрібничка. Тим паче що підприємці, які не досягли пенсійного віку, можуть втішати себе ще й тим, що сплачені суми не пропадуть дарма: вони зараху­ються їм у майбутньому, пенсійному житті у вигляді повно­цінного стажу. Ну а підприємці-пенсіонери, сплативши свої кревні до ПФУ, зможуть розраховувати на перерахування вже існуючих пенсій.

    І насамкінець. Закон набирає чинності з дня опублікування, яке припало якраз на наступний день після Дня бухгалте­ра - на 17 липня. Тому, для того щоб визначитися з плате­жем за липень, варто, на наш погляд, дочекатися роз'яс­нень Пенсійного фонду. А йому, судячи з усього, довго муд­рувати не доведеться. Достатньовзяти усі роз'яснення, написані під Постанову 366, і лнгким помахом руки замінити посилання на Постановупосиланням на Закон...