Питання. При перевірках працівники податкової інспекції знімають із валових витрат витрати підприємства на придбання паливно-мастильних матеріалів для орендованих у фізичних осіб автомобілів на підставі порушення порядку укладання таких договорів, а саме – не засвідчення договорів у нотаріальному порядку. Чи правомірні такі дії перевірників?

Відповідь.

Згідно вимог статті 799 (далі - ЦКУ) «1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. 2.  Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню».

Частиною 1 статті 220 ЦКУ встановлено, що «У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним».

Поняття та види правочинів встановлює стаття 202 ЦКУ. Згідно положень цієї статті «Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків». «Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін».

Як визначено частиною 2 статті 215 ЦКУ, нікчемний правочин – це правочин, недійсність якого встановлена законом.

 Стосовно правових наслідків недійсності правочину стаття 216 ЦКУ передбачає наступне: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування». 

Отже, чинне законодавство України у випадку нікчемності правочину передбачає правові наслідки виключно для сторін правочину. При цьому правові наслідки для сторін двостороннього правочину обмежуються недійсністю умов правочину для кожної сторони. Інших правових наслідків, крім тих, що пов’язані із його недійсністю,  нікчемний правочин не має.

Що стосується придбання паливо-мастильних матеріалів підприємством, яке використовувало у власній господарській діяльності автомобіль на підставі договору оренди транспортного засобу у фізичної особи, то ці правовідносини не є правовідносинами сторін нікчемного правочину. Таким чином, нікчемність правочину оренди автомобіля не має жодних правових наслідків для правочину із придбання паливо-мастильних матеріалів. Коли підприємство протягом певного періоду дійсно використовувало у власній господарській діяльності орендований автомобіль і таке використання документально підтверджено подорожніми листами та іншими первинними документами, наприклад, табелем виходу на роботу водія, то факт використання цього автомобіля не підлягає сумніву.

Отже, підприємство вправі включати до складу валових витрат понесені при цьому витрати на придбання пального. Жодних порушень законодавства при  цьому не виникає, а тому перевірники не вправі зменшувати валові витрати із придбання пального для автомобіля із посиланням на нікчемність договору оренди транспортного засобу у фізичної особи.

                                                       Зеновій Швець, аудитор, САР,

                                                    сертифікований податковий консультант