|
Навіть поверхового погляду достатньо, аби переконатися: глобальних змін він не зазнав, хоча деякі нововведення є.
♦ Зокрема, деякі структурні зміни внесено до табличної частини бланка: розділ «Звіт затверджено в сумі» винесено у праву верхню частину бланка; ♦ розділ «Доцільність проведеної витрати підтверджую» вилучено; ♦ спрощено структуру розділу, де відображаються бухгалтерські проводки. Реквізит «Назва підприємства» замінено реквізитом «Найменування податкового агента». Крім того, у формі бланка враховано деякі вимоги ПКУ. Так, фізичні особи, які через релігійні переконання відмовилися від своєї ідентифікації як платники податків, повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті, замість податкового номера на бланку повинні зазначати серію та номер паспорта. ПКУ не передбачає стягнення штрафу за несвоєчасне повернення коштів, виданих на відрядження, як це було встановлено Законом про ПДФО. Відповідно, у новій формі звіту у розділі щодо відповідальності підзвітних осіб немає формули для розрахунку цього штрафу. Водночас у ньому збережено формулу для визначення суми ПДФО, бо згідно з вимогами п. 170.9 ст.170 ПКУ несвоєчасно повернена сума підлягає оподаткуванню цим податком. Цю формулу подано у двох варіантах для розрахунку податку за кожною із встановлених п. 167.1 ст.167 ПКУ ставок — 15% і 17%. В іншому нова форма авансового звіту майже повністю повторює свою попередницю. Нова форма авансового звіту так само, як і попередня, є універсальною. Відповідно до п.5 Порядку № 996 звіт мають складати не лише фізичні особи, які отримали підзвітні кошти на підприємствах усіх організаційно-правових форм, а й фізичні особи, що отримали такі кошти у самозайнятих осіб. Нагадаємо, що до самозайнятих осіб ПКУ (пп. 14.1.226 ст.14) зараховує фізичних осіб — підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Набрання чинності Порядком № 996 породжує питання: яку — стару чи нову — форму авансового звіту слід використовувати зараз? Зауважимо, що згідно з підрозділом 10 розділу XX Кодексу нормативно-правові акти ДПАУ, «прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування... застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу». Наказ, який затвердив нову форму звіту, прийнятий на виконання вимог розділу IV ПКУ, набрав чинності з 31.01.2011 р. (дата офіційного опублікування в № 5 «Офіційного вісника України»), при цьому він скасував дію старої форми. Отже, саме з 31.01.2011 р. слід застосовувати нову форму авансового звіту. А якщо хтось за інерцією користуватиметься старою формою і після зазначеної дати? На думку автора, цього краще не допускати. Адже авансовий звіт (з розрахованою сумою добових витрат) разом з оригіналами підтвердних документів є підставою для включення витрат, пов'язаних з відрядженням, до складу валових витрат за Законом про прибуток та витрат, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ПКУ. І оскільки існує нова форма цього документа, то саме вона після 31.01.2011 р. підтверджує здійснені витрати. Бухгалтерський погляд на Порядок № 996 Цей документ, як і його попередник, більшою мірою присвячений роз'ясненню питань оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником на відрядження або під звіт, і не повернених у встановлений строк. Причому деякі норми Порядку № 996 попросту дублюють норми п.170.9 ст.170 ПКУ. А безпосередньо заповненню форми авансового звіту ДПАУ присвятила лише третій абзац п.5 Порядку. Однак наведену в ньому інформацію порядком заповнення важко назвати, бо, власне, роз'яснюється тільки три питання: ♦ хто повинен складати звіт; ♦ які графи не повинні заповнюватися підзвітними особами; ♦ які графи повинен заповнювати (підписувати) керівник підприємства (податковий агент). Стосовно заповнення інших граф та розділів форми авансового звіту ДПАУ нічого не роз'яснила, гадаючи, напевно, що підзвітна особа зможе їх заповнити самостійно і без підказок. Щодо заповнення граф «Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером», бухгалтерських проводок, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернені витрачені кошти на відрядження або під звіт, то згідно з п.5 Порядку № 996 їх має заповнювати особа, яка надала кошти на відрядження. Аналогічна фраза була і в старому Порядку. Кого мала на увазі ДПАУ, з тексту як старого, так і нового Порядку не зрозуміло. З огляду на це у бухгалтерів часто-густо виникають певні труднощі із заповненням цих граф, особливо стосовно того, хто повинен ставити в них свій підпис (відмітку). У зв'язку з цим доречно згадати лист ДПАУ від 26.03.2007 р. № 2862/6/ 11-021 б, яким вона спробувала врегулювати існуючу проблему (хоча логічно було б на той момент внести зміни безпосередньо до Порядку № 440). Зокрема, у листі зазначено, що ці графи має заповнювати посадова особа підприємства (організації), до посадових обов'язків якої входить виконання таких функцій (перевірка звіту, проведення операції в бухобліку, виплата коштів тощо). На практиці такі обов'язки виконує, як правило, бухгалтер. Попри те, що згаданий лист було видано в період дії старого порядку заповнення звіту, він є актуальним і сьогодні, бо затвердження нового порядку, на жаль, не вирішило існуючу проблему. Очевидно, завантаження ДПАУ, пов'язане з розробленням та прийняттям нових підзаконних актів, занадто велике, щоб приділити увагу цьому питанню. Строки подання авансового звіту У ПКУ строки подання авансового звіту визначено пп.170.9.2, пп.170.9.3 ст.170. Згідно з названими пунктами граничний строк подання авансового звіту збільшено: авансовий звіт (за готівковими коштами) має подаватися підзвітною особою до закінчення 5-го (а не 3-го) банківського дня, що настає за днем, в якому ця особа завершує: ♦ відрядження; ♦ виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти у підзвіт. У разі використання відрядженим працівником платіжної картки (для отримання готівки) строк подання авансового звіту залишився тим самим — три банківські дні після повернення з відрядження. Жодних змін і у встановленні строку подання авансового звіту, якщо під час відрядження підзвітна особа застосувала платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі. Цей строк не повинен перевищувати 10 банківських днів, але за наявності поважної причини роботодавець (самозайнята особа) може продовжити його до 20 банківських днів. |