|
Питання: Наше підприємство у січні 2010 року оплатило за договором добровільного страхування майна суму 40000 грн. Однак із врахуванням 5% -ного обмеження, встановленого підпунктом 5.4.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат у І кварталі лише 24000 грн. Чи має підприємство право решту суми витрат на добровільне страхування майна у розмірі 16000 грн. включити до валових витрат у ІІ кварталі? У податковій сказали що ні, оскільки витрати здійснено у першому кварталі.
Відповідь: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон про прибуток) у статті 11, пункт 11.1. передбачає, що «Для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період». Отже, як передбачено цією нормою закону, податковий період «календарний квартал» починається 01 січня і закінчується 31 березня. Податковий період «календарне півріччя» починається 01 січня і закінчується 30 червня і так відповідно інші податкові періоди. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у підпункті 5.4.6. передбачає, що до валових витрат включаються: «Будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання. Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік». Закон про прибуток у підпункті 11.2.1. встановлює, що «Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)». Із врахуванням зазначеного нами вище визначення податкових періодів сплата Вашим підприємством страхових платежів у січні 2010 року попадає у рамки податкового періоду «календарне півріччя», а тому, якщо за результатами півріччя сума 40000 грн. вписується у 5% від обсягу валових витрат півріччя, то Ви можете сміло включати повну суму витрат на страхування до валових витрат піврічної декларації. Більше того, конкретизація у підпункті 5.4.6. «в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року» може, на нашу думку, означати тільки одне – що для кожного із звітних періодів, а вони усі починаються 01 січня, витрати на страхування слід брати наростаючим підсумком з початку року в межах 5%. «Наростаючим підсумком з початку року» може стосуватись лише витрат на страхування, оскільки визначення тривалості періоду закон встановив у статті 11. І примітка для обережних платників податків. У доступній нам електронній базі нормативних актів НАУ жодних листів ДПА із позицією, відмінною від викладеної, ми на виявили. Так само не виявлено судових рішень з цього питання, які б могли спростувати викладену позицію. Зеновій Швець, аудитор, САР, сертифікований податковий консультант |