Продаж необоротних активів, утримуваних для продажу. Консультація директора ТОВ "АФ"Альфа-аудит ЛТД" Швеця Зеновія Ярославовича опублікована  у газеті "Бухгалтерія" № 45 від 9.11.2009 р.стор.81., а також зі змістом ви можете ознайомитись тут...

Підприємство (платник єдиного податку) у 2008 р. продало основні засоби, єдиний податок сплачено з різниці між отриманою сумою та залишковою вартістю.

Відповідно до змін, що внесені Наказом № 353 та Наказом № 1238 ПБО-7, необоротні активи, утримувані для продажу, відокремлються від основних засобів і обліковуються у складі оборотних активів і, згідно Наказу № 353, дохід, що отриманий від такого продажу, має обліковуватись на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів».

Чи матимуть податківці підстави, зважаючи на такі зміни в бухобліку для оподаткуванням єдиним податком всієї суми, отриманої від продажу основних засобів (тепер вже оборотних активів)?

Питання досить цікаве, і щоб дати на нього правильну відповідь, потрібно детально проаналізувати  чимало норм нашого законодавства.

Насамперед відзначимо, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності  для суб’єктів малого підприємництва запроваджена Указом № 727 про єдиний податок. Нарівні із іншими законами з питань оподаткування Указ про єдиний податок складає систему податкового законодавства України.

Далі слід констатувати, що податкове законодавство має свою, податкову термінологію, яка  досить часто не є тотожною до термінології бухгалтерського обліку. Зокрема, що стосується аналізованого питання, то Указ № 727 (п.1) встановлює, що у разі здійснення платниками єдиного податку «операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу». Відзначимо для себе, що в указі вжито термін «основні фонди».

Серед податкового законодавства визначення терміну «основні фонди» містить пп.8.2.1 ст.8 Закону про прибуток – «під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом».

При цьому бухгалтерський облік в Україні має свою термінологію, і це закономірно. Так, зокрема, згідно п.4 ПБО–7 «основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)”.

Звідси прямий висновок – бухгалтерський облік оперує поняттям «основні засоби».

Чи є терміни податкового та бухгалтерського законодавства тотожними, рівнозначними? Ми не беремо на себе сміливості стверджувати про таке. Як коментар, пропонуємо увазі визначення основних засобів, яке подано у Методичних рекомендаціях з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, виданих Центральною спілкою споживчих товариств України 28.07.2006 року: „основні засоби – основні фонди  у вартісному виразі. Основні засоби - термін бухгалтерського обліку”.

Тут варто згадати також і про амортизацію. Цілком різну суть вкладають у визначення амортизації положення бухгалтерського обліку та податкове законодавство. Так, якщо у бухгалтерському обліку «Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій”) – п.22 ПБО-7, то згідно податкового законодавства (пп.8.1.1 ст.8 Закону про прибуток) «під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею».

Як прийнято говорити – коментарі зайві. Незважаючи на появлення нового об’єкту бухгалтерського обліку – «необоротні активи, утримувані для продажу», якими і є основні засоби, що продаються, в податковому обліку повинно все залишитися без змін. Тобто єдиним податком має обкладатися різниця між сумою, отриманою від реалізації основних засобів, та їх залишковою вартістю на момент продажу. На нашу думку, наявність змін у бухгалтерському обліку стосовно основних засобів, не повинно мати жодного впливу на порядок оподаткування єдиним податком  виручки (як було зазначено раніш – різниці) від реалізації основних фондів  юридичними особами  - платниками єдиного податку.

Однак, добре знаючи невгамовні польоти фантазії наших податківців, не виключаємо, що головне податкове відомство може мати з цього приводу свою, особливу думку. Але воно і зрозуміло – за наповнення бюджету податковими надходженнями питають саме їх. І в цьому сенсі вони можуть прочитати законодавство і по-своєму. А потім довести своє бачення до відома платників...

Але, на наш погляд, для інакшого трактування не має підстав насамперед тому, що податкове законодавство не зазнало змін одночасно з бухгалтерським.